2022-01-13
На українських землях з 1918 року діє григоріанський календар, і дата Нового року зараз збігається з європейською.
Але в народі не могли відмовитися від старовинного звичаю і продовжували між Різдвом і Хрещенням святкувати Новий рік (він перейшов з 1 на 14 січня), увібравши в себе обрядовість і релігійно-культовий зміст, які накопичували попередні покоління.
Так у нас з’явився Старий Новий рік, який святкують у ніч з 13 на 14 січня. В цей час, починаючи з Різдвяного Святвечора, продовжуються зимові Святки (від слова «святити», прославляти Ісуса Христа), які закінчуються Хрещенським Святвечором (18 січня).
Напередодні Старого Нового року наступав Щедрий вечір з щедрою кутею, скоромною їжею і веселою Маланкою, яка полюбляла веселощі та пустощі.
Свято побутувало майже у всіх регіонах України і проходило під акомпанемент щедрівок.
На більшій частині України на другий Святвечір (Щедрий вечір) співали дуже відому нині щедрівку «Щедрик»:
Щедрик-щедрик-щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.
Стала собі щебетати,
Господаря викликати
Вийди-вийди, господарю,
Подивися на кошару:
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей.
Хоч не гроші, то полова.
В тебе жінка чорноброва.
Щедрик-щедрик-щедрівочка,
Прилетіла ластівочка…
Щедрий вечір розповсюджений на Гуцульщині, Наддніпрянщині, Східному Поділлі. Для цього вечора ще характерний обряд, який символізував добробут. На столі ставили калачі, пироги (спеціально пекли паляницю «Маланку»), а батько ховався за ними від дітей і питав у них: «Чи ви мене не бачите?» А малі у відповідь «Ні, не бачимо…» Тоді батько приказував: «Дай, Боже, щоб і на той рік так само мене не бачили»…
В Русанівському НВО учні молодших класів,і вчителі Русанівського навчально-виховного закладу, згадали традиції святкування Маланки, які збереглися з давнини, і теж защедрували вже з самого ранку!
Адже дуже важливо пам’ятати: передаючи традиції з покоління в покоління - ми зберігаємо нашу культуру…