• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Науково-методична робота

Учитель живе доти поки він вчиться, тільки він припинив вчитися,в ньому помирає вчитель.

Костянтин Ушинський.

Не завжди легко відповісти на питання: з чого починається творчість вчителя, що є поштовхом до тієї внутрішньої роботи, яка веде до народження нового прийому, нової педагогічної ідеї, проте, коли така ідея народжується, разом з нею з’являється і справжній педагог.

У провадження комп’ютерних технологій в усі сфери діяльності суспільства торкнулося і системи освіти, що відкриває нові можливості для педагогічної творчості. Традиційні форми навчання органічно доповнюються новітніми технологіями і, щоб йти в ногу з часом, вчитель повинен володіти основами інформаційних технологій, користуватися комп’ютерними програмами, Інтернетом та офісною технікою. Комп’ютер з прикладним програмним забезпеченням, електронними підручниками та мультимедіа в руках педагога стає дуже ефективним технічним засобом навчання. Все це дозволяє вивести сучасний урок на якісно новий рівень.

З метою поліпшення якості та ефективності роботи педагогів та для досягнення освітньої мети була розпочата (2014-15 н.р.) робота над методичною проблемою «Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій як засобу розвитку особистості вчителя та учня».

Актуальність. Українська освіта XXI століття потребує кардинальних змін у структурі, змісті і технологіях навчання. Головна причина, що впливає на ситуацію в галузі освіти, – прискорення темпів розвитку суспільства. В умовах України готовність до змін конкретизується у вимогах підготовки учнів до життя в ситуації переходу до інформаційного суспільства. Сама назва суспільства висуває на перший план інформацію як одне з головних джерел його розвитку. Нове знаряддя праці – комп'ютер значно відрізняється від тих, що суспільство створювало до цього. На комп'ютер людина може перекласти такі завдання, які раніше їй доводилось вирішувати тільки своєю головою. Водночас комп'ютер також сприяє удосконаленню свого творця. Неззаперечно, що комп’ютерні технології сприяють активізації навчальної діяльності учнів. Саме завдяки мультимедійним технологіям відкриваються нові можливості для творчості та розвитку дітей. Комп’ютери дозволяють індивідуалізувати навчання не тільки за темпом вивчення матеріалу, але й за логікою та типом його сприйняття. Вони значно підвищують швидкість та точність збору й обробки інформації, дозволяють вести корекцію, є потужним інструментом. За комп’ютерами – майбутнє у пошуку необхідної інформації. Можливості комп’ютерних і мережевих технологій активізують уяву. Тому впровадження ІКТ у сучасний навчальний процес є абсолютно природним явищем. Пріоритетні цілі школи в 2014-2019 р.р.: підвищення рейтингу школи; реалізація науково-методичної проблеми «Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій як засобу розвитку особистості вчителя та учня»; широке використання ефективних педагогічних та інформаційних технологій; підвищення рівня професійної компетентності вчителя, іміджологічної культури, зростання мотивації до самовдосконалення; результативність участі учнів школи у Всеукраїнських олімпіадах з базових дисциплін, творчих конкурсах; підвищення конкурентноздатності випускників; створення здорового мікроклімату в школі, сприятливих умов для навчання і виховання, співпраці вчителя і учнів; підготовка конкурентноспроможних випускників, адаптованих до життя у інформаційному суспільстві, яке швидко змінюється.

Сучасний зміст основних етапів реалізації науково-методичної проблеми школи.

Діагностичний етап

Роботу педагогічного колективу над науково-методичною проблемою розпочинаємо з діагностичного етапу, який включає в себе педагогічний аналіз та визначення на його основі науково-методичної проблеми школи. Педагогічний аналіз – це цілеспрямована аналітична діяльність адміністрації школи на виявлення основного, суттєвого в складній і багатогранній роботі шкільного колективу за рік (попередні роки); встановлення причинно-наслідкових зв’язків в ній шляхом розподілу її на окремі напрямки; оцінка кожного з них; визначення його місця і ролі в цілісній системі шкільного життя, і, наприкінець, виявлення зв’язків між самими напрямками, між ними і всією роботою в школі. Суть педагогічного аналізу можна подати такою формулою: результат (чого досягли?) – причини (чому це виявилося можливим? (неможливим?) – фактори (що цьому сприяло? (не сприяло?). Мета педагогічного аналізу:

1. дати об’єктивну оцінку фактичного стану педагогічного процесу в школі і його результатів;

2. виявити перспективи розвитку шкільної освіти;

3. встановити основні фактори, які впливають на кінцевий результат;

4.визначити внутрішні і зовнішні резерви розвитку шкільного колективу.

На початковому етапі роботи над науково-методичною проблемою адміністрація школи здійснила ряд діагностувальних засобів.

Моніторингові дослідження за такими напрямками:

- Професійна компетентність педагогічних працівників (інтелектуальна, психологічна, управлінська, мотиваційна, комунікативна, проективна, дидактична, методична, креативна).

- Рівень навчальних досягнень учнів, їх вихованості та розвитку. Особливу увагу ми звертали на рівень компетентностей, якими володіють учні (уміння вчитися, компетентність з інформаційних технологій, громадянська, здоров’язберігаюча, загальнокультурна, підприємницька, соціальна).

- Аналіз результатів педагогічного процесу для виявлення загальних та окремих аспектів науково-методичної роботи.

- Аналіз нормативних документів.

- Діагностичне анкетування педпрацівників. У результаті проведеного діагностування були отримані об’єктивні відповіді на запитання: «Хто ми є? Які ми є сьогодні? Які ми були? Якими хочемо бути, враховуючи директивні, нормативні документи в галузі освіти, ідеї педагогічної науки, наявний ППД? Що в нас для цього є?»

У ході педагогічного аналізу були з’ясовані основні передумови для вибору науково-методичної проблеми школи «Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій як засобу розвитку особистості вчителя та учня»: достатня мотивація до запровадження інформаційно-комунікаційних технологій у педагогічній практиці; високий рівень інформованості учителів про новітні інформаційно-педагогічні технології, знання новаторських методів роботи; зорієнтованість педагогів на власну творчість, налаштованість на експериментальну діяльність; готовність до подолання труднощів, пов'язаних із змістом та застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій; володіння практичними навичками освоєння інформаційно-комунікаційних технологій. Якісний педагогічний аналіз – головна умова грамотного визначення науково-методичної проблеми школи.

Обираючи науково-методичну проблему, адміністрація нашої школи враховувала такі фактори: аналітичний аспект (розглянуто вище); завдання, які стоять перед школою на даному етапі, директивні та нормативні державницькі документи щодо розвитку освіти, сучасні науково-методичні ідеї, передовий педагогічний досвід з організації навчально-виховного процесу; вибір проблеми, реалізація якої сприяла б підвищенню ефективності і результативності всієї навчально-виховної роботи; враховувалася думка вчителів, учнів, батьків; у формулюванні проблеми ми намагалися відображати сучасну педагогічну ідею та спроектований результат: «Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій як засобу розвитку особистості вчителя та учня».

Звичайно, вибір науково-методичної проблеми має носити колективний характер, хоча ініціатива, як підтверджує практика, належить в основному керівникам школи. Щоб викликати зацікавленість педагогічного колективу вибраною проблемою, адміністрація нашої школи докладала багато зусиль для того, щоб розкрити, обґрунтувати її актуальність і значимість з виходом на кінцевий результат. Роз’яснювальна робота проводилася у ході таких науково-методичних заходів: конференцій, “круглих столів”, під час опрацювання рекомендованої літератури, співбесід, мозкових штурмів тощо.

Вибір проблемної теми ми підтвердили конкретним управлінським документом – рішенням педагогічної ради.

Важливим моментом діагностичного етапу є визначення мети та завдань реалізації проблеми. Це непростий і надзвичайно відповідальний етап роботи після визначення проблеми.

Мета – це передбачення результату, тобто проектування очікувань. Формулюючи мету, ми керувалися такими вимогами до неї: конкретність мети (можливість відчути результат); реальність мети (можливість її досягнення); контрольність мети (можливість оцінки рівня досягнутих результатів). Адміністрацією нашої школи разом із педагогічним колективом була сформована наступна мета реалізації науково-методичної проблеми «Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій як засобу розвитку особистості вчителя та учня» – формування вчительської та учнівської компетентностей з інформаційно-комунікаційних технологій, необхідних для життя в інформаційному суспільстві.

Для ефективного вирішення єдиної методичної проблеми школи визначили пріоритетні напрямки педагогічної діяльності:

- досягнення 100% комп’ютерної грамотності;

-заохочення використання інформаційно-комунікаційних технологій при проведенні навчальної та позакласної роботи;

-залучення педагогів до участі у різноманітних конкурсах;

-залучення учнівського коллективу до проектної діяльності з

використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Важливою в цьому аспекті є робота педагогів над даними питаннями у методичних об єднаннях.

Так, як результативність діяльності методичного об єднання залежить від наявності системного підходу до роботи над методичною проблемою, яка вимагає від керівника МО певної послідовності дій:

- діагностування можливостей і потреб членів об єднання;

- організаційне забезпечення розробленого плану;

-координація роботи членів МО;

-аналіз і коригування роботи кожного члена об єднання;

-визначення перспектив впровадження вирішеної проблеми.

Для ефективної роботи та надання допомоги членам методичних об єднання важливим є володіння головами методичних об'єднань інформаційно-комунікаційними технологіями на високому рівні, і як говорив польський філософ Тадеуш Котарбінський: „Гарний учитель може навчити інших навіть того, чого сам не вміє”.

Робота методичних об єднаннь планується щорічно з урахуванням результатів діагностики, запитів педагогів.

Одночасно проводиться аналіз самооцінки викладачів щодо

власних можливостей розвитку та самоосвіти. Це дає можливість

корегувати роботу над впровадженням єдиної методичної проблеми в навчальному закладі.

Реалізація методичної проблеми здійснюється згідно

з розробленим планом роботи на 5 років.

Оскільки науково-методична проблема розрахована на декілька років, то оптимальним варіантом, на нашу думку, є окремо складений план роботи над проблемою на відповідний термін з визначенням на кожний рік конкретного об’єму роботи із проектуванням очікуваних результатів (як проміжних, так і кінцевих).

Кiлькiсть переглядiв: 156

Коментарi