Учитель живе доти поки він вчиться, тільки він припинив вчитися,в ньому помирає вчитель.

Костянтин Ушинський.

Не завжди легко відповісти на питання: з чого починається творчість вчителя, що є поштовхом до тієї внутрішньої роботи, яка веде до народження нового прийому, нової педагогічної ідеї, проте, коли така ідея народжується, разом з нею з’являється і справжній педагог.

З метою поліпшення якості та ефективності роботи педагогів та для досягнення освітньої мети була розпочата (2019 - 2020) робота над методичною проблемою «Соціалізація особистості на засадах створення сприятливого освітнього середовища в умовах компетентнісного підходу».

АКТУАЛЬНІСТЬ науково-методичної проблеми полягає в тому, що українська освіта XXI століття потребує кардинальних змін у структурі, змісті та технологіях навчання. Концепція розвитку школи стверджує необхідність якісного оновлення змісту освіти, забезпечення безперервного процесу становлення та розвитку гармонійної творчої особистості учня. Школа бере на себе місію створення нового освітнього середовища, де панує атмосфера педагогічної творчості вчителів – однодумців, учнів і батьків. Нове освітнє середовище передбачає й новий зміст освіти, нові технології навчання і виховання, розвиток інтелектуальних здібностей дітей, щоб вивести кожного школяра на виховання культури творчого мислення. Сьогодні школа має готувати не лише носія знань, а й творчу особистість, яка здатна використовувати здобуті знання для конкурентоспроможної діяльності у будь-якій сфері суспільного життя, тобто формувати компетентну особистість. Розвиток у школяра самостійності, здатності до самоорганізації, саморозвитку, самовиховання, самоосвіти – це одне з першочергових завдань сучасної школи. Школа повинна підтримати, захистити дитину, озброїти механізмами, технологіями розробки життєвих стратегій, спрямованих на формування гармонійної компетентної, конкурентоспроможної особистості, яка вміє творчо розв’язувати проблеми, вміє повноцінно жити у новому світі, адекватно реагувати на зміни, постійно самовдосконалюється, намагається змінити на краще своє життя та життя своєї країни, а саме виховати компетентну особистість. В останні роки поняття «компетентність» вийшло на загальнодидактичний і методологічний рівень. Це пов'язано з його системно-практичними функціями й інтеграційною метапредметною роллю в загальній освіті. Необхідність формування школою ключових компетентностей відзначена в концептуальній модернізації вітчизняної освіти.

І. Діагностично-теоретичний етап

(2019/2020 навчальний рік)

Мета:

сформувати особисту потребу та психологічну готовність педагогів до підвищення професійної компетентності та роботи над єдиною науково-методичною проблемою школи;

діагностика творчого потенціалу вчителя для створення атмосфери міжособистісної взаємодії суб’єктів навчально-виховного процесу;

дослідження рівня професійної майстерності; потреб та інтересів педагогічного колективу.

Основні завдання:

психологічне, організаційне, науково-методичне й матеріально-технічне забезпечення умов переходу до реалізації нової науково-методичної проблеми;

опанування навичок впровадження нових педагогічних технологій освітньої діяльності;

моніторинг аналізу роботи, вивчення рівня навичок досягнень учнів, їх вихованості, розвитку.

Прогнозовані результати:

визначення теми, її актуальності;

обговорення форм роботи над поставленими питаннями;

сприйняття кожним членом педагогічного колективу необхідності роботи в цьому напрямку.

Шляхи реалізації:

дослідження реального рівня професійної майстерності, потреб та інтересів як усього колективу, так і кожного вчителя;

вивчення рівня навчальних досягнень учнів, їхньої вихованості, розвитку;

відбір ефективних методик із розвитку емоційного інтелекту учнів, комунікативних здібностей;

використання інтерактивних технологій навчання та виховання учнів;

ознайомлення педагогічного колективу з досягненнями психолого – педагогічної науки, новими педагогічними технологіями;

аналіз можливостей навчального закладу (готовність педагогічних кадрів, наявність програм інноваційних курсів, факультативів, матеріально – технічної проблеми);

вивчення обосбистості учня, його схильнотсей, зацікавлень, здібностей, вихованості, розвитку;

виявлення творчого та професійного потенціалу педагогічних кадрів, їх здатність максимально задовольнити потреби учня;

створення банку діагностичних методик вивчення індивідуальних особливостей учнів, їхніх пізнавальних можливостей і здібностей, запитів учнів у сфері їхніх зацікавлкень.

Виявлення науково – методичної проблеми школи, обґрунтування її актуальності:

підготовка аналітичного матеріалу для обговорення педагогічним колективом;

ознайомлення всіх членів колективу з пропонованими варіантами, остаточний вибір проблеми;

складання плану роботи над науково – методичною проблемою, розподіл обов’язків між членами педагогічного колективу, забезпечення послідовності окреслених заходів, їхня взаємодія з іншими елементами педагогічного процесу.

Управлінська діяльність:

1. Оперативна нарада « Особливості роботи педагогічного колективу над науково – методичною проблемою в поточному навчальному році».

2. Методична нарада голів шкільних методичних об’єднань: «Мета, зміст та основні напрями науково-методичної роботи з реалізації науково -методичної проблеми».

3. Проведення «круглого столу» з метою вивчення стану розробки вибраної проблеми в науково-педагогічній літературі.

4. Проведення індивідуальних консультацій з педагогами, практичним психологом, завідуючою бібліотекою щодо визначення проблеми школи, обґрунтування її актуальності.

5. Науково-практичні семінари:

Функції виховання щодо управління процесом соціалізації особистості»

«Проблеми формування соціальної компетентності особистості в контексті виконання навчальних програм та Державних освітніх стандартів.

6. Педагогічні ради:

"Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства";

"Вплив нових педагогічних технологій на процес соціалізації особистості";

"Школа - територія соціалізації та захисту прав дитини".

7. Методична рада:

Створення гуманістичного освітнього середовища навчального закладу як чинник успішної соціалізації учнів;

Системна та цілеспрямована діяльність педагогічного колективу школи з проблем формування громадянської свідомості учнів;

Оптимізація процесу соціалізації особистості засобами інноваційного наповнення освітнього середовща шляхом забезпечення взаємодії в процесі підготовки старшокласників до життя у постійно змінних швидкоплинних умовах сьогодення.

8. Конференція "Адаптивні технології управління навчанням та соціалізація особистості педагогів та учнів"

ІІ. Практично-діяльнісний етап

(2020/2021 навчальний рік)

Мета:

сприяння переорієнтації педагогічної свідомості в поглядах на ключові питання проблеми, що реалізують;

розроблення тактики та стратегії реалізації проблеми;

вивчення науково-теоретичних засад, формування професійної компетенції вчителя, її сутності, структури, змісту;

теоретично дослідити проблему шляхом проведення засідань педрад, семінарів, методичних об'єднань, індивідуальних консультацій, самоосвіти.

Основні завдання:

мотивація, стимулювання, науково-методична підготовка та прогнозування процесу реалізації проблеми школи;

створення умов для безперервного вдосконалення фахової освіти та підвищення професійної майстерності кожного вчителя;

реалізація в практичній діяльності школи концептуальних основ та принципів розвитку системи освіти.

Прогнозовані результати:

здійснення аналізу досягнутих раніше результатів з проблеми;

аналіз банку педагогічних технологій, використаних і можливих для застосування в процесі реалізації проблеми;

визначення рівня роботи з реалізації проблеми (дієва самоосвітня робота);

спрямування роботи всіх методичних структур над єдиною науково-методичною проблемою;

накопичення теоретичного матеріалу з теми.

Шляхи реалізації:

спрямування всіх напрямів методичної роботи на розвиток творчого потенціалу педагогів у контексті реалізації проблемної теми;

організація, проведення та забезпечення участі в конкурсах різних рівнів, виставках, науково-практичних конференціях для учнів та вчителів, які беруть участь у роботі над проблемою;

організація дієвої самостійної роботи педагогів із визначеної проблеми;

підготовка й публікація публіцистичних і науково-методичних статей щодо роз’яснення основних завдань, ідей роботи над проблемою;

діагностика стану й ефективності навчально-виховного процесу в школі;

обговорення досвіду роботи вчителів, спрямування їх роботи на вирішення ключових завдань проблеми;

організація психолого-педагогічного семінару з проблемної теми «Дослідження психолого-педагогічного клімату в колективі»;

проведення інструктивно-методичних нарад, лекцій для вчителів, дискусій, диспутів із визначеної проблеми;

удосконалення, належне спрямування всіх форм методичної роботи, активізація діяльності шкільних методичних об’єднань; шкільних предметних кафедр;

забезпечення ефективної роботи творчих груп, школи перспективного педагогічного досвіду;

розробка творчими групами основних положень, рекомендацій, методів, заходів, технологій, найбільш ефективних у роботі школи, кожного педагога;

узагальнення й упровадження в практику роботи вчителів перспективного педагогічного досвіду з даної проблеми;

творчі звіти вчителів за результатами проблеми, проведення моніторингу навчальних досягнень учнів, виявлення рівня їхньої вихованості, розвитку:

проведення підсумкових контрольних робіт, тестування, контрольних зрізів для вивчення впливу запропонованих технологій на рівень навчальних досягнень учнів;

аналіз діагностування рівня вихованості, розвитку учнів;

створення ініціативної групи щодо реалізації програми «Обдарована дитина»;

удосконалення методики аналізу відвіданих уроків головами ШМО;

залучення батьків до спілкування через ІКТ – технології (сайт школи, блоги вчителів);

інформатизація бібліотечної діяльності.

Управлінська діяльність:

Методична рада «Формування потреби учнів та вчителя у самовдосконаленні, саморозвитку через впровадження нових освітніх технологій»;

Майстер-клас «Використання електронних освітніх ресурсів нового покоління в освітньому процесі»;

Педагогічна рада:

«Формування компетентного випускника шляхом упровадження інноваційних технологій та тренінгових методик у навчально-виховний процес»;

Вибір проблемної теми ми підтвердили конкретним управлінським документом – рішенням педагогічної ради.

Оскільки науково-методична проблема розрахована на декілька років, то оптимальним варіантом, на нашу думку, є окремо складений план роботи над проблемою на відповідний термін з визначенням на кожний рік конкретного об’єму роботи із проектуванням очікуваних результатів (як проміжних, так і кінцевих).

Коментарi